Середа, 21 жовтня 2015 12:08

Психологічні умови успішної адаптації першокурсника до навчання у ВНЗ

Проблема адаптації особистості до нових умов життя є надзвичайно актуальною, зокрема, етап вступу до ВНЗ вважається одним з найбільш важких періодів у житті першокурсників.

Студентство в Україні складає вагому частку суспільства, яка зайнята специфічною працею - навчанням. Вступаючи до вищого навчального закладу, студенти зустрічаються з рядом проблем, що пов’язані з недостатньою психологічною готовністю до  нових умов навчання, з руйнуванням роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій вихованців середньої школи. Перші кроки вчорашнього школяра на тернистій стежці вищої школи вимагають від нього не тільки старання та загальної підготовки, але й значних якісних змін. Той, хто не готовий до них, нерідко втрачає навіть бажання здобувати вищу освіту. Саме на цьому етапі починається процес адаптації студента-першокурсника до навчання у ВНЗ.

Психологічну адаптацію розглядають як однин із провідних способів і необхідну умову соціалізації особистості. Це процес пристосування індивідуальних та особистісних якостей до життя й діяльності людини в змінених умовах існування . А саме, приладжування, пристосування організму до нових умов навколишнього середовища, що забезпечує йому виживання та підтримку нормальної життєдіяльності. зумовлений взаємодією психологічних, соціальних і біологічних факторів.

Адаптація – це не лише передумова активної діяльності, а й необхідна умова її ефективності.

Безперечно, кожен з нас за своє життя переживає декілька періодів адаптації, тобто пристосування до умов зовнішнього середовища. Адаптуватися – означає прийняти певну роль, а також пристосуватися до конкретних життєвих умов, обставин і запитів соціального оточення. Саме через успішну соціальну адаптацію і лежить шлях людини до психологічного благополуччя.

Адаптація першокурсника полягає в здатності відповідати вимогам і нормам навчального закладу, а також в умінні розвиватися в новому для себе середовищі, реалізувати свої здібності та потреби, не вступаючи із цим середовищем у протиріччя. Тому логічною є поява дезадаптації у багатьох студентів, в одних вона короткотривала, а у декого може затягнутися. Неадаптованість проявляється в неадекватному розумінні ситуації, у способі дій, який підвищує несприятливість та загрозливість ситуації. Ознаками так званої дезадаптації є стан напруженості і фрустрації (почуття неподолання труднощів або проблеми), зниження активності студентів у навчанні, втрата інтересу до громадської роботи, погіршення поведінки, невдачі на першій сесії, а в ряді випадків - втрата віри у свої можливості, розчарування у життєвих планах. Серед емоцій, характерних для періоду адаптації, відмічають внутрішню напругу, невпевненість у власних силах та емоційну насиченість подіями. Спостерігаються труднощі зосередженості, підвищена тривожність та порушення сну. Відбувається перегляд власної самооцінки. Може спостерігатися стресовий, чи, навіть, кризовий стан, першокурсника. Такий стан можна назвати нормою, але якщо він швидкоминучий і незатяжний. Усе це призводить до психічного перевантаження, яке власне і знижує адаптативні можливості і, як наслідок, сприяє порушенню психічного здоров’я особистості.

Перший рік навчання є дуже важливим тому, що в цей час у студента відбувається багато емоційно-особистісних і когнітивних змін – нерідко кількість цих змін перевищує ту, яка припадає на весь період навчання у вищому освітньому закладі. Найбільш загальне розуміння психологічної адаптації до нових незвичних умов передбачає формування психологічних механізмів, завдяки яким особа гарантує свою безпеку і адекватну орієнтацію в новій ситуації. При успішній адаптації особистість отримує можливість максимально успішної самореалізації без надмірних зусиль.

Вагомим чинником залишається вплив рівня мотивації до навчання і за обраним фахом, зокрема. Серед факторів, які визначають оптимальний вплив на процес адаптації студентів в якості основного, можна виокремити ставлення до навчання та обраної спеціальності. А тому правильно обрана професія – неодмінна умова успішної адаптації студентів-першокурсників. Саме це є поштовхом до переходу від навичок шкільного навчання до культури студентської праці.

Причиною труднощів для студента можуть бути й нові умови життя, первинна соціалізація у вузі. Разом з присвоєнням статусу студента молоді люди зіштовхуються з такими проблемами, як нова система навчання, взаємостосунки з одногрупниками та викладачами, соціально-побутові умови, самостійне життя в нових, можливо незнайомих до цього їм умовах, недостатні знання структур і принципів роботи навчального закладу та можливість для самореалізації у творчості, науці, громадському житті, спорті. Крім цього, виникають протиріччя та труднощі в становленні самооцінки, самосвідомості та формування образу ,,Я’’.

У процесі адаптації першокурсників у групі створюється не тільки система взаємостосунків, але й мікрогрупи, які, в сою чергу, створюють тенденції розвитку всієї групи. Таким чином, кожний член групи бере участь у встановленні правил і норм поведінки, у формуванні характеристики певної групи. У всіх членів нового студентського колективу є можливість проявити себе, завоювати авторитет й повагу одногрупників. Існує безліч різних критеріїв прояву особистості, зокрема, поведінка, вчинки, стиль спілкування, творчі та професійні здібності.

Важлива роль на першому етапі відводиться куратору, який допомагає студентам адаптуватися до нових для них спеціальних умов, закласти підвалини сприятливого клімату в групі. Із цією метою необхідно проводити адаптаційні тренінги, масові заходи (концерти, КВК, екскурсії). Така робота допомагає зменшити показники тривожності студентів-першокурсників. З’являються перші ознаки здорових, успішних колективних груп. Куратори разом з викладачами, що викладають дисципліни, повинні допомогти першокурсникам пристосуватися до умов студентського життя як психологічно, так і соціально. При цьому слід враховувати вікові особливості підліткового і юнацького віку.

Адаптація носить колективний характер, це безперервний процес, який не припиняється ні на день, також цей процес відбувається з коливаннями, навіть впродовж одного дня відбуваються перемикання в найрізноманітніші сфери ( діяльність, спілкування, самосвідомість).

Варто зауважити, що емоційний стан першокурсника на початку першого семестру є досить специфічним. Він не повторюється у процесі подальшого навчання; втім, його проходження визначає, до певної міри, успішність адаптації студента до умов навчання вищого закладу освіти. Цей емоційний стан виникає як результат несвідомого співвіднесення попередніх очікувань першокурсника від навчання у вузі та його перших вражень від цього процесу. Можна припустити, що його очікування від навчання породжують як піднесення, ейфорію, так і певну тривогу, пов'язану з побоюванням нрозчаруань як у навчальній, так і у міжособистісній сферах.

Отож, адаптація це не лише неминучий, а і необхідний процес, протягом якого відбувається  визнання тих необхідних змін, які відбуваються у самосвідомості особистості в процесі засвоєння нових видів діяльності і спілкування.

Для успішної адаптації студентів у перший період навчання необхідно звернути увагу на те, щоб у навчальному процесі ширше використовувалися проблемні методи навчання і виховання, прищеплювалися практичні навички та любов до майбутньої професії; бажано взяти під контроль випадки вибуття студентів з навчального закладу, аналізуючи при цьому причини відсіву; а також, вдосконалювати систему заохочень у навчанні.

Якщо студент ще до вступу у ВНЗ твердо вирішив питання про вибір професії, усвідомив її значення, позитивні та негативні фактори, то навчання у ВНЗ буде цілеспрямованим і продуктивним, і адаптація буде здійснюватися без особливих труднощів.

Таким чином, успішна адаптація першокурсників до життя та навчання у ВНЗ є підґрунтям подальшого розвитку кожного студента як особистості, майбутнього фахівця.


Загальні поради студентам щодо адаптації

 

Не очікуйте опіки, а розраховуйте на дружню підтримку оточуючих, яка надасть Вам відчуття рівності, потрібності та незалежності, тому:

  • Зверніться по допомогу для того, щоб вільно орієнтуватися на території коледжу.
  • Не допускайте зайвої опіки, намагайтесь стати самостійним в обслуговуванні.
  • Прагніть виконувати посильну і цікаву роботу, підтримуйте охайність і порядок на робочому місці.
  • Не уникайте тих, хто готовий прийти Вам на допомогу.
  • Активніше добивайтесь отримання потрібної Вам інформації та нових знань.
  • Не створюйте емоційну напругу у відносинах із одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим.
  • Змістовно проводьте свій вільний час із іншими студентами, набувайте хороших друзів.
  • Будьте оптимістом, вірте у свої можливості і пам'ятайте, що Ви потрібні іншим людям.
  • Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні - це допоможе Вам пов'язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.
  • При виникненні непорозумінь користуйтесь послугами відділів, які опікуються студентами (соціальний педагог, психолог).

 

Практичні рекомендації для адаптації студентів-першокурсників від психологів!

 

  1. Не порушувати норм та правил поведінки.
  2. Брати активну участь у заходах, які проводяться в коледжі.
  3. Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.
  4. Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.
  5. Регулярно відвідувати заняття.
  6. Стримувати негативні емоції.
  7. Бути впевненим у собі і своїх діях.
  8. Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.
  9. Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її.
  10. Концентрувати свою увагу на навчанні.
  11. Співпрацювати з викладачами та студентами.
  12. Вдосконалювати свої знання.
  13. Вирішувати всі проблеми з куратором.
  14. Ввічливо та з розумінням ставитись до людей із особливими потребами.
  15. Не боятись пробувати щось нове для себе.
  16. Поважати думку оточуючих.
  17. Відповідати на парах.
  18. Намагатись досягти нових та корисних знань.
  19. Радіти кожному дню, проведеному у ВНЗ, адже цей період – неповторний!


 

Якщо у Вас виникли проблеми у навчанні,

Вам слід:

• Дати викладачу можливість допомогти Вам.

• Залучити викладача до процесу розв'язання проблеми, якщо немає конкретного способу її розв'язання без його участі.

• Впевнено відстоювати свою точку зору, але з повагою і ввічливо ставитись до викладача.

• Звернути увагу викладача на позитивні моменти, на те, що Ви засвоїли на його лекціях, а не жалітися на свої проблеми.

• Зрозуміти, що викладач більше зацікавлений в успішності Вашого навчання, аніж у виставленні поганої оцінки. Ваше бажання вчитись є найкращим стимулом для отримання допомоги від викладача.

Вам не слід:

  • Публічно висловлювати свою розлюченість, різку незгоду. Ні в якому разі не тисніть на викладача.
  • Плакати, благати викладача про зниження вимог.
  • Зловживати виразом: «Ви зобов'язані...».
  • Висловлювати нерозумні або занадто обтяжливі прохання.

Висувати вимоги до викладача щодо додаткового використання його часу.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

zoofirma.ru