П'ятниця, 24 листопада 2017 13:41

Пам’ять про жертви голодомору повинна бути завжди з нами

У суботу, 25 листопада, в Україні День Великої скорботи - День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій.

 

На найкращі в світі чорноземи, на щедрі ниви у 1932 році впав чорний морок голоду. Не було в той період якихось природних катаклізмів чи недороду, але тоді під загрозою голодної смерті опинилися цілі райони і області України. Нищився український дух, нищилася воля до самостійності, нищився хліборобський рід.

Київська область, яка була утворена в лютому 1932 року, виявилася найбільшою на той час за територією в Україні, - вона займала  24 відсотки від усієї земельної площі республіки, тут проживало 8 мільйонів людей. І саме сюди, в серце України був спрямований безжальний удар. У той період особливо постраждали Білоцерківський, Богуславський та Ставищенський райони, а загалом,  за свідченнями дослідників, вимерло  до 25% тодішнього населення Київської області.

Не оминув голодомор і наш Бородянський район. Масові поховання в нашому районі проводились спеціальними бригадами, які на залізничних станціях району збирали трупи померлих від голоду і вивозили їх у визначені місця. Та все ж у порівнянні з іншими районами України смерть від голоду не знайшла великої поживи  в нашому краї. Багато людей працювало на приміських підприємствах, де їм давали по картках деякі продукти. Люди годувались всім тим, що могли дістати в лісі чи в річках. Взимку їм допоміг Київ – йшли на всякі заробітки, носили міняти все, що в кого було цінного. Про точну кількість загиблих під час голодомору в нашому районі говорити не доводиться, але про масштаби голоду може дати уявлення число загиблих в одному тільки селі Феліціалівка – 48 чоловік.

У вимерлі села почалося переселення людей, в основному з російських сіл та з північних районів України.

Пам’ять про жертви голодомору та політичних репресій повинна бути завжди з нами. Ми ніколи не зможемо повернути втрачені життя, але ми повинні пам’ятати ті страшні уроки  минулого. Навіть велика трагедія, усвідомлена нацією, спроможна об’єднати народ.

До 85-х роковин великої трагедії в Україні в бібліотеці оформлена виставка «Незагойна рана нашого народу».

Бондаренко М.Б., провідний бібліотекар

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

zoofirma.ru