Вівторок, 09 листопада 2021 15:18

«Вони свідомо підписували собі вирок….»

«Людська гідність – це те, за що варто бороться!»

9 листопада виповнилось 45 років від дня заснування Української гельсінської групи. Саме цього дня 1976 року в Москві на квартирі дисидента Олександра Гінзбурга зібралися іноземні журналісти. В їх присутності колишній фронтовик, письменник Микола Руденко оголосив про створення Української Гельсінської Групи (УГГ).

1975 року в Гельсінкі СРСР, США, Канада та ще 32 країни Європи рідписали заключний Акт наради з безпеки та співробітнитва в Європі. Одним із пунктів Акту було дотримання прав і свобод людини. Це дало поштовх до активізації дисидентського руху і появи Української гельсінської групи – однієї з перших в СРСР правозахиних організацій, що відкрито кинула виклик радянській владі, вимагаючи прав людини. Засновниками УГГ стали десять українських дисидентів: генерал Р.Григоренко, фронтовик, письменник М.Руденко, хімік О.Мешко, письменник-фантаст О.Бердник, юрист Л.Лук’яненко, мікробіолог Н.Строката, інженер М.Маринович, історик М.Матусевич, учитель О. Тихий, юрист І. Кандиба. «Вони знали, що підписували собі вирок, але право на людську гідність було вище за страх перед репресіями». За ними пішли інші. Їх підтримала міжнародна амністія, інші правозахисні організації, світ почув правду про Голодомор та інші злочини «режиму».

Практично усіх членів УГГ (а до кінця 1980-х про свою приналежність до організації оголосила 41 людина) заарештували. Часто за сфабрикованими кримінальними обвинуваченнями, і засуджені на максимальні терміни. Загальний термін ув’язнення членів УГГ – 550 років, із них 170 – за участь в організації. Четверо з них не повернулися живими з табору особливого режиму: Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус. Ще один член УГГ Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року. Такою була ціна права на людську гідність.

До кінця 1980-го УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів, де говорилося про проблеми політичних, економічних та духовних особливостей українців, захисту прав людини.

Зрештою, діяльність членів УГГ стала одним із чинників розвалу СРСР.

Вони перемогли. Вільні і непокірні – вони стали одним із чинників падіння «тюрми народів», бо людська гідність варта того, щоб за неї боротися. Ми не залишаємось осторонь своєї історії і наше завдання доносити і пояснювати підростаючому поколінню суть та причини здебільшого «не безхмарного» минулого нашого українського народу, щоб навчити розуміти та аналізувати суть того, що відбувається нині та нести відповідальність за майбутнє, усвідомлюючи себе творцями правової держави

Викладачі соціально-гуманітарних дисциплін

Додати коментар


Захисний код
Оновити

zoofirma.ru

Увійти