Бібліотека

Бібліотека - установа, що збирає і зберігає твори друку та писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу.

П'ятниця, 15 листопада 2019 12:23

Міжнародний день толерантності

Автор

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО.

Толерантна людина – це особистість, якій притаманні моральні, духовні цінності та якості. Як писав Олександр Довженко : «…людина повинна бути Людиною…». Цей вислів вказує, що кожен з нас повинен задуматися над своїм ставленням до інших, вміти правильно підтримати один одного, поважати людей, прислуховуватися до інших думок, поглядів. Заклик толерантності – твори добро! Кожен з нас повинен вірити і творити добро, зробити те, що інші вважають неможливим, подати гідний приклад оточуючим, зробити щось таке, що принесе користь. Хочеться порадити студентам коледжу, що для досягнення успіху у власному житті, уникнення різного роду конфліктів, кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні;

• навчитися сприймати людей такими, якими вони є;

• поважати людину як особистість та цінувати її думки, почуття;

• зберігати «власне обличчя»;

• знайти себе;

• за будь-яких обставин залишатися собою.

Отож, будьте толерантними! Спілкуйтеся культурно з оточуючими, допомагайте рідним та чужим людям, підтримуйте людей і в горі і в радості, поважайте, шануйте і передавайте з покоління в покоління звичаї , традиції і навички нашого народу! Пам’ятай одне! Якщо ви почнете з себе і весь ваш життєвий шлях наповниться посмішкою , яскравим сонцем над головою , щирими враженнями, хорошими відгуками від оточуючих, то і життя не пройде марно, ви з гідністю зможете себе називати Людиною!

То ж запрошуємо завітати до читального залу бібліотеки на виставку присвячену Міжнародному дню толерантності.

День визволення України від нацистських загарбників — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. В ході Німецько-радянської війни (1941—1945) саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. У ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн осіб, протягом січня 1943 — жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій. Завершилося вигнання нацистських окупантів з України повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України. До цієї події бібліотека коледжу оформила книжкову виставку.

Завжди приємно отримувати подарунки. І сьогодні фонд бібліотеки поповнився новими підручниками. Багато років поспіль Бородай Віталій Петрович - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Академії наук, автор багатьох підручників - дарує в бібліотеку свої підручники з агрономії «Підвищення стійкості плодоовочевої продукції проти хвороб при зберіганні». Віталій Петрович є автором 350 наукових і науково-методичних праць, зокрема п’яти монографій, шести підручників і навчального посібника з грифом МОН України. Варто зазначити, що Бородай В.П. є випускником Немішаївського коледжу 1961 року випуску – звідси і любов до своєї alma-mater і часті подарунки.

Дякуємо Віталію Петровичу за подарунки і чекаємо на подальшу співпрацю!!!

Ці шедеври має знати кожен. Більшість із наведених тут книг ми вчимо у школі на уроках зарубіжної літератури і, – хвала нашим вчителям! – читаємо бодай у скороченому варіанті. Однак часто в юному віці ми не можемо повністю осягнути глибини всієї книги. Саме тому багато літературознавців рекомендують перечитувати книги хоча б двічі – в юності та зрілому віці. Повірте, ваше враження буде істотно відрізнятися. За сюжетами цих книг знімали фільми і серіали, малювали картини і ставили вистави в театрі. Знати їх (хоча б назву, автора і коротко про зміст) – обов’язок кожного, хто хоче вважати себе освіченим і ерудованим:

  1. Емілі Бронте "Грозовий перевал";
  2. Чарльз Діккенс "Великі надії;
  3. Федір Достоєвський "Злочин і кара";
  4. Герман Мелвілл "Мобі Дік";
  5. Джейн Остін "Гордість і упередження";
  6. Мігель де Сервантес "Дон Кіхот";
  7. Гюстав Флобер "Мадам Боварі";
  8. Лев Толстой "Анна Кареніна";
  9. Стендаль "Червоне і чорне";
  10. Кнут Гамсун "Голод";
  11. Ернест Гемінгуей "Старий і море", "По кому подзвін", "Фієста. І сонце сходить";
  12. Джордж Оруелл "1984", "Колгосп тварин";
  13. Альбер Камю "Сторонній", "Чума";
  14. Габріель Гарсіа Маркес "Сто років самотності", "Кохання під час холери";
  15. Хорхе Луїс Борхес "Вигадані історії";
  16. Еріх Марія Ремарк "На Західному фронті без змін", "Три товариші";
  17. Оскар Вайлд "Портрет Доріана Грея";
  18. Ярослав Гашек "Пригоди бравого вояка Швейка";
  19. Михайло Булгаков "Майстер і Маргарита";
  20. Сімона де Бовуар "Друга стать";
  21. Джон Стейнбек "Грона гніву";
  22. Олдос Хакслі "Прекрасний новий світ";
  23. Айн Ренд "Атлант розправив плечі";
  24. Маргарет Мітчелл "Звіяні вітром";
  25. Д. Г. Лоуренс "Коханець леді Чаттерлей". 

 Інтернет рясніє рейтингами та топами від популярних світових видань, де відомі журналісти, письменники та літературні критики укладають власні рейтинги із 10, 50, 100 чи навіть 1000 найкращих книг світу. І неодмінно рекомендують прочитати кожну із них. Але відкривши цей рейтинг, люди насправді читають звідти не так уже й багато позицій. Адже скільки смаків – стільки й книг (чи навпаки). Позаяк, кожен обирає для себе те, що йому до душі, не дивлячись на жодні рейтинги від топових видань. Зазвичай в таких рейтингах рекомендують твори класиків, і безумовно, знати їх людині необхідно – бодай поверхово, бодай знати про що книга, хто її написав і хоч приблизно коли. Усі ці книги, безумовно, безцінне надбання світової літератури. Це шедеври, на які до сих пір рівняються письменники і поети. Але читати їх буває складно і, відверто кажучи, нудно. Тож бібліотека ВП НУБіП України « Немішаївський агротехнічний коледж» кожного понеділка буде інформувати своїх читачів про рейтинги популярних творів. І ми розпочинаємо рейтинг з 10 НАЙКРАЩИХ КНИГ УКРАЇНСЬКИХ КЛАСИКІВ Хто прогулював уроки української літератури в школі – можете надолужувати. Точніше, просто зобов’язані це зробити!

Ось перелік книг українських класиків, які має прочитати кожен: 1) Іван Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я” 2) Іван Багряний “Сад Гетсиманський” 3) Панас Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” 4) Василь Барка “Жовтий князь” 5) Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків” 6) Олександр Довженко “Зачарована Десна” 7) Панас Мирний “Повія” 8) Іван Франко “Украдене щастя” 9) Ольга Кобилянська “Людина” 10) Валер’ян Підмогильний “Місто”

Всі ці книги Ви знайдете на нашій виставці та в книжковому фонді.

Більш активних читачів чекає приз!!!!!

Тернопільщина – унікальний край, який здатен приємно здивувати навіть найвибагливішого туриста. На півдні Тернопільської області на березі Дністра розташоване місто Заліщики, де й пройшов семінар бібліотечних працівників. Гостинно нас прийняв Заліщицький агротехнічний коледж ім..Є.Храпливого. На переродні свята Всеукраїнського дня бібліотек відбувся семінар завідувачів бібліотек на тему: « Просвітницька місія сучасної бібліотеки». До вітального слова учасникам семінару долучився заступник директора з навчальної роботи Сопилюк М.В. та заступник директора з виховної роботи Книш І.Я. З доповідями виступили: Ємчук Надія Василівна, завідувач бібліотеки ВП НУБіП України Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого»: Просвітницька місія бібліотеки ВП НУБіП України Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого»; Кіщак Тетяна Степанівна, кандидат сільськогосподарських наук, директор Наукової бібліотеки Національного Університету Біоресурсів і природокористування України: «Інформаційно - комунікаційна роль бібліотеки у сучасному закладі вищої освіти»; Степанова Ірина Олександрівна, методист кабінету соціально-гуманітарної роботи науково - методичного центру вищої та передвищої фахової освіти: «Просвітницька, культурно-освітня діяльність Науково- методичного центру вищої та передвищої фахової освіти» Парнета Надія Михайлівна, завідувач бібліотеки Борщівського агротехнічного: « Стимулювання ділової активності бібліотечного колективу». Також відбулася зустріч з заліщицькою поетесою Оксаною Дяків та чудова екскурсія містом Заліщики. Всім учасникам семінару були вручені Сертифікати НМЦ. . Вільченко Н.М.

Середа, 02 жовтня 2019 10:57

Міжнародний день му́зики

Автор

Міжнародний день му́зики (англ. International Music Day) був заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО, щорічно відзначається у всьому світі 1 жовтня. Рішення про проведення Міжнародного дня музики було прийнято на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 році. 

 Шановні бібліотекарі!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.
Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного. Саме ви, бібліотекарі, допомагаєте читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Подальший розвиток бібліотечної справи – це запорука розвитку суспільства.

Бажаємо Вам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.

П'ятниця, 27 вересня 2019 06:07

Всесвітній день туризму

Автор

 

 Історія стверджує, що туризм в сучасному розумінні, як масове явище і широкодоступна можливість здійснення подорожі, виник порівняно недавно, на початку минулого століття. Стрімко набираючи обертів, це явище стало на стільки популярним, що туризмом в тій чи іншій мірі стало займатися переважна більшість людей, особливо в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Поняття туризму почало швидко обростати специфічними термінами і визначеннями. Це і діловий туризм, і туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і ціла маса найрізноманітніших форм і напрямків. Популярність туризму пояснюється дуже просто, туризм - це вигода в усіх напрямках. Він не тільки сприяє процвітанню і благополуччю туристичних регіонів, активно підтримує високий рівень культурного збагачення, яке отримують мандрівники в процесі здійснення своєї поїздки, а й дає величезний заряд бадьорості.

 

За даними проекту DilovaMova.com, розуміючи користь і важливість розвитку доступного туризму, в 1979-му році Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації при Організації Об’єднаних Націй, що розташовувалася на той момент в іспанському місті Торремоліно, заснувала міжнародне свято - «Всесвітній день туризму», яке було запропоновано відзначати 27-го вересня. Метою цього свята було не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення його внеску в економіку як окремих регіонів, так і світового співтовариства в цілому, а також подальший глибокий позитивний розвиток міжнародних зв’язків усіх країн. Девіз 1980 років був «Внесок туризму у збереження культурної спадщини, у загальний мир і взаєморозуміння», наприклад, в 2009 році це «Туризм - тріумф різноманітності», в 2017 девізом була фраза «Стійкий туризм - інструмент для розвитку». Безліч країн підтримали ініціативу цієї поважної світової організації. Так, наприклад, в незалежній Україні Всесвітній день туризму був додатково закріплений указом Президента Україні від 21-го вересня 1998-го року № 1047/98 і носить назву «День туризму», відзначається також 27-го вересня. Традиційні урочистості, які присвячені до святкування Дня туризму, включають дії для заохочення туристичної активності, знижки та акції. Бізнес і офіційні особи висловлюють свою підтримку туристичної галузі, проходять презентації та відкриття нових туристичних напрямків для всіх категорій туристів.

То ж запрошуємо всіх завітати до бібліотеки на виставку до Всесвітнього дня туризму.

 

 

П'ятниця, 13 вересня 2019 07:57

Історія кінематографу в Україні

Автор

Історія кінематографу в Україні офіційно почалася у  1893 році в Одесі, коли механік університету Йосип Тимченко створив тип сучасного кінознімального апарату і апарату для кінопроекції. Він же зняв перші короткі фільми – на відео були зняті вершники і метальники копій.

Згодом у вересні 1896 року в місті Харкові фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів, а в грудні в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс у Російській імперії.

Початок 20-го століття ознаменувався відкриттям найпотужніх українських кіностудій. Так, в 1917 році на основі кінофабрики "Ханжонков і Ко" у Криму була створена Ялтинська кіностудія; у 1919 році засновується Одеська кіностудія, яка виросла з приватного кіноательє "Мирограф"; а в 1927 відкрилась знаменита київська кіностудія імені Довженка.

Наприкінці 1920-х рр. особливу роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми Олександра Довженка "Звенигора" (1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930). У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм "Земля" було названо у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів. У 1930 в Україні з'являється перший звуковий фільм — документальна стрічка Дзиги Вертова "Симфонія Донбасу", а наступного року глядачі почули голоси акторів у художньому фільмі О. Соловйова "Фронт".

Наприкінці 1930-х вийшли фільми "Щорс" (1939) Олександра Довженка і "Богдан Хмельницький" (1941) Ігора Савченка. Українське кіно часів Другої світової війни частково евакуйоване на схід, та було переважно підпорядковане ідеологічним завданням воєнної доби. Але у цей час були зняті і справжні кіношедеври, серед яких фільм "Райдуга" Марка Донського за сценарієм Ванди Василевської, який розповідає про трагедію окупованого фашистами українського села. Існує стійка легенда, що у 1944 році стрічка отримала "Оскар". Це, на жаль, фейк - фільм відзначений лише призом американської Асоціації радіо і телебачення; хоча успіх у США і справді був, навіть президент США Рузвельт фільм дивився і хвалив.

Післявоєнні роки в українському кіно ознаменовані появою високого рівеня акторської гри. На екрані в цей час з'являються Михайло Романов, Амвросій Бучма, Дмитро Мілютенко, молодий Сергій Бондарчук. Український кінематограф 1960—70-х років представлений іменами світової величини: режисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко, актори Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юра, Костянтин Степанков, Микола Гринько, Богдан Ступка. У цей час з'являються стрічки, які поклали початок унікальному феномену "українського поетичного кіно": "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова (1964), який отримав другу премію на 7 Міжнародному кінофестивалі в Аргентині; «Криниця для спраглих" Юрія Іллєнка (1965); "Камінний хрест" Леоніда Осики (1968), "Вірність" Петра Тодоровського (1965).

За часів брежнєвської реакції в 1970—80 рр. з'являється низка фільмів, створених сильними творчими особистостями. На порозі "застою" Леонід Биков знімає картину "У бій йдут лише старі" (1972), а в 1983 р. Роман Балаян фільм "Польоти уві сні та наяву". Українськими кіностудіями було знято також кінострічки, які придбали велику популярність у всьому СРСР: "Д'Артаньян і три мушкетери", "Пригоди Електроніка", "Місце зустрічі змінити не можна", "Зелений фургон", "Чарівники", "Самотня жінка бажає познайомитися".

На початку 1990-х українське телебачення розпочало активно знімати телесеріали. На рубежі 2000-х р. величезний успіх мав фільм польського режисера Єжи Гофмана "Вогнем і мечем", у якому український актор Богдан Ступка зіграв роль гетьмана Богдана Хмельницького. Сам Богдан Ступка в цей час стає головним гетьманом українського екрану — йому належать також ролі в історичному серіалі "Чорна рада" Миколи Засєєва-Руденка (2000) та фільмі Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу" (2001).

У 2003 році фільм "Мамай" Олеся Саніна вперше представляв Україну на премії "Оскар". У 2005 році стрічка "Подорожні" молодого українського режисера Ігоря Стрембицького отримала Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм.

У 2006 році відбулася також прем'єра першого українського трилеру "Штольня", а у 2008 році вийшов фільм "Ілюзія страху", українського кінорежисера Олександра Кірієнка. Фільм знятий за мотивами однойменного твору Олександра Турчинова.

Останні три роки можна відзначити справжній бум в сфері українського кіно. Так, лише в 2016 році вийшло 30 українських фільмів — це перший рекорд, який був перевершений цього року на 5 фільмів. Для порівняння, у 2013 вийшло лише 12 фільмів, а в 2011 взагалі один.

Сторінка 1 з 9
zoofirma.ru