Бібліотека

Бібліотека - установа, що збирає і зберігає твори друку та писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу.

{jcomments on}

Четвер, 13 лютого 2020 07:49

Всесвітній День радіо

Автор

Вже не залишається жодних сумнівів, що на початку було Слово. Саме слово, вперше і до сьогоднішнього дня, залишається головним аргументом і для нашого спілкування, і для нашого взаєморозуміння, для розради і підбадьорення, для вираження наших почуттів та емоцій, в кінцевому підсумку навіть для життя і смерті. Це не просто звук - це своєрідна мелодія, унікальна мелодія душі і духу, ознака розуму і відгук натхнення - і світ відповідає на це. Не дивно, що сталося саме так - людина вперше навчилася передавати саме звуки. Простір і час покірно відкрили себе і ці коливання негайно заповнили весь ефір. Радіохвилі, подібно хвилям невидимого світового океану, понеслися по безкрайніх просторах всесвіту. Всесвітній День радіо, що відзначається з ініціативи міжнародної організації ЮНЕСКО щорічно 13-го лютого, не єдине свято, день, присвячений цьому чудовому і яскравому винаходу, але від цього не менш бажаний і затребуваний в самому широкому сенсі цього слова. Важливість і значення радіо як засобу, для зміцнення і розвитку міжнародного співробітництва, активного сприяння щодо вільного доступу до інформації, особливо в епоху цифрових технологій - найактуальніша тема для всього суспільства.

То ж запрошуємо всіх відвідати бібліотечну виставку присвячену Всесвітній День радіо

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами. Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч. Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

Сьогодні в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

Підготувала: Вільченко Н.М.

Топчієва В.В.

Середа, 22 січня 2020 08:55

День Соборності України

Автор

Сьогодні, 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України. Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак у 2014 році указом Президента свято було відновлено як День Соборності України. В українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць. Так, саме 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав - УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій, - в єдину соборну Українську державу.

 День обіймів — зовсім молоде свято. Зараз вже неможливо з'ясувати, хто саме був автором цієї ідеї, але вважається, що свято придумав хтось із американських студентів. Цей день вперше відсвяткували в США приблизно у 1986 році, і спочатку він називався національним, але незабаром став популярним по всьому світу, ставши, таким чином, міжнародним. В цей день за поширеною традицією, прийнято безкорисливо обіймати всіх оточуючих, долаючи будь-які соціальні бар'єри. Просто обійміть в цей день дорогих вам людей. Обійми зміцнюють відносини, емоційно зближують людей, лікують образи. Психологи навіть виводять правила, скільки щонайменше повинні тривати обійми, скільки обіймів у день потрібно дарувати, щоб, наприклад, дитина відчувала себе щасливою та коханою. В цей день варто спробувати надолужити згаяне!

Субота, 11 січня 2020 07:13

Всесвітній день "ДЯКУЮ"

Автор

11 січня відзначається Міжнародний день "дякую" – свято, що було започатковане за ініціативи миротворчих спільнот. Щодня люди вимовляють слово «дякую» мільйони разів, але чи замислюються вони про те, як це слово з'явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має? Пам'ятайте, що слова подяки володіють чарівними властивостями - люди за їх допомоги дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції, тому не скупіться на добрі і теплі слова, подякуйте у цей день всім, кого ви любите і цінуєте. То ж вітаємо всіх з Міжнародним днем «дякую», бажаємо Вам якомога частіше від душі дякувати тим, хто своїми словами або вчинками робить Ваше життя легшим, спокійнішим, гармонійнішим. Нехай коло Ваших друзів і добрих знайомих буде як можна ширше, нехай оточуючі Вас люди щедро діляться з Вами своєю добротою, теплом і турботою.

Бібліотека

Середа, 08 січня 2020 13:42

Ювіляри року

Автор

Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (11 століття). У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі францисканців. Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві та Григорія Квітки-Основ'яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі. Бурлеск та експресивність, поряд з мальовничістю та гумором, що характерні для їх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні. У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру — драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і «Молодий театр» (з 1922 року — модерний український театр «Березіль») Леся Курбаса та Гната Юри. Завдяки генію Лесю Курбасу, який поєднав у собі таланти режисера, актора, драматурга і перекладача світової літератури, були по-новому осмислені на українській сцені твори Вільяма Шекспіра, Генріха Ібсена, Гергарта Гауптмана, Фрідріха Шиллера і Мольєра, здійснені постановки невідомих до цього українському глядачу п'єс європейських драматургів.

Народився Василь Андрійович Симоненко 8 січня 1935 року у селі Біївці на Лубенщині Полтавської області. Над річкою Удай стоїть старенька селянська хата, де поет з'явився на світ. У ній розташований сільський музей Симоненка. Василь Симоненко Батька у Василька не було. Був чудовий дід, була мама, яка ніколи не сварилася за книжки, що їх хлопець читав зранку до вечора — при сонці, коли підпаском ганяв череду, і при каганці, коли вечорами гриз граніт науки, виборюючи золоту шкільну медаль. До мами приходили свататися. Та вона боялася вітчима для сина, боялася, що чужий прийде і зламає затишок його дитинства. От і не пішла ні за кого, тим більше, що живий був той, з ким одружена по закону, якого чекала з війни, з ким присягалася до смерті ділити і радість, і горе. Не вийшло ділити, вийшло все взяти на свої плечі — сильної, мужньої жінки. Спочатку навчався у Біївській початковій школі. П'ять класів закінчив у Біївцях, а решту — у сусідніх селах Єнківцях і Тарандинці, до яких доводилось йти 9 км в один бік. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях із золотою медаллю в 1952 році вступив на факультет журналістики Київського університету. Водночас із Симоненком навчалися Юрій Мушкетик, Микола Сом, Валерій Шевчук, Борис Олійник. Тут він багато пише віршів, стає членом літературної студії. Після закінчення факультету журналістики (1957) працював в обласних газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини» (очолив відділ пропаганди), пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області. Тут Василь Симоненко зустрів свою майбутню дружину Люсю. Пам'ятник у Черкасах Ювілейна монета 1962 року разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні (про останнє було зроблено заяву до міської ради). Влітку 1962 поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Шевченка (Сміла). На думку друзів поета, це побиття було не випадковим. Відтоді й почало погіршуватися здоров'я поета. З весни 1963 хвороба Василя Симоненка постійно загострювалася. Нестерпно боліли поперек, нирки. На початку вересня він ліг у лікарню — обласний ліксанупр (мав таке право як журналіст). Невдовзі лікарі повідомили родині жахливий діагноз — рак нирок. Зробили операцію, але безрезультатно. Помер у ніч проти 14 грудня.

Бібліотека

П'ятниця, 15 листопада 2019 12:23

Міжнародний день толерантності

Автор

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО.

Толерантна людина – це особистість, якій притаманні моральні, духовні цінності та якості. Як писав Олександр Довженко : «…людина повинна бути Людиною…». Цей вислів вказує, що кожен з нас повинен задуматися над своїм ставленням до інших, вміти правильно підтримати один одного, поважати людей, прислуховуватися до інших думок, поглядів. Заклик толерантності – твори добро! Кожен з нас повинен вірити і творити добро, зробити те, що інші вважають неможливим, подати гідний приклад оточуючим, зробити щось таке, що принесе користь. Хочеться порадити студентам коледжу, що для досягнення успіху у власному житті, уникнення різного роду конфліктів, кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні;

• навчитися сприймати людей такими, якими вони є;

• поважати людину як особистість та цінувати її думки, почуття;

• зберігати «власне обличчя»;

• знайти себе;

• за будь-яких обставин залишатися собою.

Отож, будьте толерантними! Спілкуйтеся культурно з оточуючими, допомагайте рідним та чужим людям, підтримуйте людей і в горі і в радості, поважайте, шануйте і передавайте з покоління в покоління звичаї , традиції і навички нашого народу! Пам’ятай одне! Якщо ви почнете з себе і весь ваш життєвий шлях наповниться посмішкою , яскравим сонцем над головою , щирими враженнями, хорошими відгуками від оточуючих, то і життя не пройде марно, ви з гідністю зможете себе називати Людиною!

То ж запрошуємо завітати до читального залу бібліотеки на виставку присвячену Міжнародному дню толерантності.

День визволення України від нацистських загарбників — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. В ході Німецько-радянської війни (1941—1945) саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. У ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн осіб, протягом січня 1943 — жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій. Завершилося вигнання нацистських окупантів з України повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України. До цієї події бібліотека коледжу оформила книжкову виставку.

Сторінка 1 з 10
zoofirma.ru